Призначення нотаріального засвідчення справжності підписів на установчих документах

 

Отримання послуг нотаріуса з нотаріального засвідчення справжності підписів на статуті завжди пов'язане з витратами часу та грошових коштів.  Між тим, вимога нотаріального засвідчення справжності підписів на статуті є вимушеноє і має на меті захист інтересів самих учасників юридичних осіб, оскільки:

1) частка у статутному капіталі юридичної особи є об'єктом права власності, яке надає особі не лише правомочності, а й у деяких випадках покладає на власника обов'язки. Нотарізація статуту додає юридичної вірогідності діям фізичних та юридичних осіб, засвідчуючи, що вони дійсно взяли на себе такі обов'язки;

2) нотарізація документів є елементом захисту юридичних осіб від рейдерських атак при внесення змін до відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

 

Сутність нотаріальної дії з засвідчення справжності підписів на статуті

​

Нотаріальне засвідчення справжності підписів на статуті помилково ототожнюють з нотаріальним посвідченням статуту. Можливо, ця інформація для пересічного громадянина не завжди є важливою, однак між цима нотаріальними діями є суттєві відмінності. Нотаріус посвідчує правочини, і в силу ст. 54 Закону України "Про нотаріат" це покладає на нього обов'язок перевірити, чи відповідає зміст посвідчуваної ним угоди вимогам закону та дійсним намірам сторін.

Нотаріальне засвідчення справжності підписів на документах має зовсім інше призначення: відповідно до ст. 78 Закону України "Про нотаріат" та пп. 6.2. Глави 7 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус (посадова особа органу місцевого самоврядування), засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені у документі, а лише підтверджує, що підпис зроблений певною особою.

Іншими словами, засвідчуючи справжність підписів на статуті, нотаріус не перевіряє зміст статуту, не підтверджує його відповідність вимогам законодавства, а лише засвідчує, що підписи на ньому вчинено певними особами. Повноваженнями щодо засвідчення справжності підписів на документах (а отже, і на статутах), наділені і уповноважені на це посадові особи органів місцевого самоврядування у сільських населених пунктах.

​

Випадки, у яких нотаріальне засвідчення справжності підписів є обов'язковим

​

Не дивлячись на те, що нотаріальне засвідчення справжності підписів на статуті здійснюється в інтересах самих підписантів, навряд чи така нотаріальна дія була б популярною, якби цього не вимагав закон.

Вимоги щодо обов'язковості нотаріального засвідчення підписів на статуті часто зазнають змін, і наразі залежать від того, яка саме реєстраційна дія буде виконуватися (створення юридичної особи; створення юридичної особи в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу; внесення змін до відомостей про юридичну особу), а також від організаційно-правової форми юридичної особи.

За загальним правилом, встановленим абзацом 2 пункт 9 частини першої статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та ромадських формувань", при створенні юридичної особи, якщо це створення не є результатом виділу, злиття, перетворення чи поділу, нотаріальне засвідчення справжності підписів на установчому документі (статуті) не вимагається.

Однак з цього правила є виключення: відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", перша редакція статуту товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю повинна бути підписана всіма засновниками товариства, а справжність їх підписів має бути засвідчена нотаріально.

Якщо ж звернення до державного реєстратора повязане зі створенням юридичної особи в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу або з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, то буде діяти інше загальне правило, відповідно до якого підписі на статуті повинні бути засвідчені нотаріально (абзац 1 пункту 9 частини першої статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та ромадських формувань". З цього правила також є виключення: нотаріальне засідчення справжності підписів на статуті не є обов'язковим для релігійних організацій а також для юридичних осіб, створених на підставі розпорядчого акта державного органу або органу місцевого самоврядування. Справжність підписів на статуті громадського об'єднання чи благодійної організації підлягає обов'язковому нотаріальному засвідченню лише у випадку наявності такої вимоги у самому статуті громадсього об'єднання чи благодійної організації.

​