Закон України "Про фермерське господарство", хоча і дає нормативне визначення відокремленої фермерської садиби у ч. 3 ст. 5, не визначає обов'язковість наявності всіх ознак, перерахованих у ньому, відтак створює враження про те, що відсутність якоїсь з цих ознак не є критичною. Тому фермерське господарство може взяти в органі місцевого самоврядування довідку про наявність у нього статусу відокремленої садиби і подати документи для отримання фінансової підтримки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 року № 106 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств".

     Однак перед поданням цих документів варто переконатися, що у фермерського господарства дійсно є статус віокремленої садиби, оскільки з моменту подачі документів для отримання фінансової підтримки ризики бути притягнутими до юридичної відповідальності несуть як голова фермерського господарства і саме фермерське господарство, так і посадові особи органів місцевого самоврядування, які видали довідку. Підкреслимо: зазначення у статуті фермерського господарства про статус відокремленої фермерської садиби саме по собі не утворює склад правопорушення, навіть якщо на момент такого зазначення у фермерського господарства відсутні всі ознаки відокремленої фермерської садиби. Проблема у голови фермерського господарства може виникнути саме з моменту подання документів для отримання фінансової підтримки.

​

Науково-консультативний висновок щодо тлумачення терміну "відокремлена фермерська садиба" не допоміг

 

          Варто зазначити, що судова практика тлумачить поняття відокремленої фермерської садиби дуже широко, наділяючи його тими ознаками, які далеко не є очевидними в силу закону. Тому у господарській справі № 8/142-09 господарський суд Київської області відмовив прокурору Білоцерківського району у задоволенні позову про стягнення з фермерського господарства 277825 грн отриманої на безповоротній основі фінансової підтримки, оскільки відповідач подав суду науково-консультативний висновок щодо тлумачення терміну „Фермерське господарство з відокремленою садибою” від 12 жовтня 2009 р., яким було встановлено, що в розумінні п. 2 Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими садибами, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 25.08.2004р. №1102, фермерське господарство повинне вважатися фермерським господарством з відокремленою садибою за умови, що частина наданої для ведення фермерського господарства земельної ділянки, з якої забезпечується зручний доступ до всіх виробничих об‘єктів господарства, знаходиться за межами населеного пункту.

          Не погодившись з рішенням Господарського суду Київської області від 26.10.2009 року, Прокурор Білоцерківського району вніс апеляційне подання, яке було задоволене Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду. Відповідач подав касаційну скаргу, яка була залишена без задоволення.

          Київський міжобласний апеляційний господарський суд, посилаючись на ст. 5 ЗУ "Про фермерське господарство", а також на визначення поняття "садиба", що міститься у ч. 1 ст. 381 Цивільного кодексу України, поняття "житловий будинок", що міститься у ст. 380 Цивільного кодексу України, прийшов до висновку, що садибою можна визначити певний цілісний майновий комплекс, до складу якого входить житловий будинок з допоміжними господарсько-побутовими будівлями, земельна ділянка, розміри якої виходять за межі цих будівель і дозволяють вести фермерське господарство, а також багаторічні насадження. Перевірка виявила, що на земельній ділянці площею 24,1 га, яка надана для ведення  фермерського господарства, нерухоме майно відсутнє. На земельній ділянці був наявний лише автомобільних кунг, який зі слів голови використовувався для охорони полів та проживання.

          У постанові Вищого господарського суду зазначено, зокрема, що голову фермерського господарства було притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 222 Кримінального кодексу України (шахрайство з фінансовими ресурсами), а секретаря сільської ради - за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України  (службова недбалість).

​

Право на отримання поштової адреси на практиці є обов'язком, якщо мова йде про фінансову підтримку

​

     Відповідно до ч. 2 ст. 5 ЗУ "Про фермерське господарство", якщо житло членів фермерського господарства знаходиться за межами населених пунктів, то вони мають право на створення відокремленої фермерської садиби, якій надається поштова адреса. Відповідно, отримання поштової адреси є правом, а не обов'язком. Саме на цю обставину посилався відповідач (фермерське господарство) у господарській справі № 5/30-541. Відповідач орендував будівлю звіроферми, яка знаходилася за межами населеного пункту, територія цієї будівлі огорожена, тут зберігалася с/г техніка, був розміщений тік для очистки та сушіння зерна в період збирання, виробничо-житлове приміщення, в якому проживав фермер (голова фермерського господарства), сторожуючи наявну техніку вночі кожного дня. Ці доводи суд до уваги не прийняв, оскільки на землях фермерського господарства жодних житлових та господарських будівель не було, окрім того, сам голова фермерського господарства був зареєстрований і проживав у житловому будинку в межах населеного пункту. 

 

Наявність поштової адреси не звільняє від обов'язку мати інші ознаки відокремленої фермерської садиби

​

        У господарській справі № 2/241-08 відповдач пройшов і програв всі три інстанції, оскільки вважав, що поняття "відокремлена фермерська садиба" розтлумачене невірно, оскільки фермерське господарство було зареєстроване за адресою відокремленої садиби  на підставі висновку депутатської комісії. Його доводи було відхилено, по перше, тому що на території фермерського господарства не було облаштоване постійне місце проживання засновника фермерського господарства. По - друге, відповідачу було надано статус відокремленої фермерської садиби та визначено поштову адресу вже після отримання фінанової підтримки. Засновника цього фермерського господарства також було визнано винним у шахрайстві з фінансовими ресурсами, що було враховано господарським судом.

​